Абай Кунанбаєв: біографія великого казахського поета

Життя і творчість Абая Кунанбаєва — невіддільна частина казахської історії та культури. У сучасному Казахстані день його народження з 2020 року став святом — Днем Абая. Про значення його спадщини для сучасників пишуть Айнур Машакова, Гульнара Умарова, Дамір Уразимбетов.

Життєвий шлях Абая

Хто такий Абай Кунанбаєв? Зараз у всьому світі Абай відомий як поет, мислитель, основоположник казахської літератури, народний просвітитель. Значна його роль і як реформатора національної культури: він прагнув зближення з європейською культурою, не втрачаючи цінностей казахського народу.

Коли народився Абай Кунанбаєв? У знатній родині правителів і біїв роду Тобикти племені Аргин 29 липня (10 серпня за новим стилем) 1845 року народився хлопчик Ібрагім, який став згодом великим Абаєм Кунанбаєвим. Місцем його народження називають урочище Жидбай у Чингізтау, за іншими джерелами — місто Семей. Багатозначне прізвисько Абай (‘уважний’, ‘обережний’) дала малюкові бабуся, помітивши цю особливість дитини.

Прадід Іргізбай і дід Оскенбай очолювали в роду. Батько Кунанбай кажы був ага-султаном Каркаралінського округу, потім волосним управителем. Від нього син успадкував цілеспрямованість, прагнення до справедливості. Мати Улжан походила з найчисленнішого роду Каракесек того ж племені Аргин. Вона обдарувала сина дотепністю, почуттям гумору.

Де навчався Абай Кунанбаєв? Хлопчик зі знатної сім’ї опанував ази грамотності під час домашнього навчання в мулли. Потім навчався у відомому мусульманському духовному навчальному закладі — медресе Ахмета-Різи в Семипалатинську. Тут приділяли увагу вивченню арабської, перської мов, східної літератури та культури. Одночасно Абай відвідував і російську школу, долучаючись до іншої мови. У роки учнівства пробував писати вірші, але не зізнавався в їх авторстві, вказуючи автором свого друга.

Ким був Абай Кунанбаєв? З підліткового віку майбутнього поета, громадського діяча і просвітителя батько долучав до традиційної в роду управлінської діяльності. Абай обирався бієм, управителем волості, багаторазово був тюбе-бієм — примирителем ворогуючих сторін. Часто йому доводилося бути в гущі чвар між родами, ставати об’єктом стеження і численних доносів. Не завжди діяльність примирителя була мирною, одного разу він сам став жертвою замаху, його побили і пограбували незадоволені рішенням тюбе-бія.

У цей період, перебуваючи в гущі народного життя, Абай глибоко замислюється над навколишньою дійсністю, поведінкою людей. Свої роздуми він почав записувати, пізніше вони стали відомим твором «Слова повчання». Але спочатку притчі йшли в народ в усних переказах.

У 28 років Абай Кунанбаєв залишив громадську діяльність і присвятив увесь час самоосвіті та творчості. Хоча його перші серйозні твори з’являються пізніше, до 40 років. За життя його передові для того часу погляди в суспільстві не приймали, автора переслідували. Визнання ж Абая як поета прийшло через п’ять років після його смерті: 1909 року кілька віршів було опубліковано в Петербурзі.

У Абая Кунанбаєва було 3 дружини, які жили в різних аулах. Перший шлюб був династичним. З дівчиною зі знатної родини Ділдә (Дільда) вони одружилися в 15 років, мали 6 дітей. З красунею Айгерім Абай одружився в 30 років, у них народилося 4 дітей. З Еркежан, вдовою свого брата, Абай одружився за народним звичаєм.

Залишилися відомості про 4 синів Абая. Один із них, Абдурахман, помер молодим від туберкульозу. Трьох батько долучав до літературної творчості. Але Абаю довелося пережити смерть Акилбая і Магауії (Магаша), які померли раніше за батька, 1904 року. Тільки молодший, Турагул, пережив батька, став поетом, перекладачем і громадським діячем.

Абай Кунанбаєв важко переніс втрату синів. Він помер через 40 днів після смерті Магаша, 6 липня 1904 року.

Світогляд і творчість Абая Кунанбаєва

В історії казахської культури і суспільного життя Абай Кунанбаєв залишився як народний просвітитель, мислитель і гуманіст. Автор роману-епопеї про нього Мухтар Ауезов називає Абая видатною постаттю, борцем за культуру в похмурому і відсталому феодальному середовищі.

Погляди Абая

Погляди казахського просвітителя на життя формувалися під впливом східної та західної культури. З юності він був знайомий із творчістю філософів і мислителів Фірдоусі, Алішера Навої, Нізамі, Ібн Сіни.

Інтерес до європейської культури пробудило навчання в російській школі, а пізніше — спілкування з російськими політичними засланцями. Він дружив із Нифонтом Долгополовим, висланим до Семипалатинська за участь у студентському русі. Саме від нього Абай Кунанбаєв отримав російський переклад «Історії розумового розвитку Європи» Джона Дрейпера. Відома була Абаю європейська та російська класика. Він прагнув долучити казахів до цієї культури, роблячи переклади творів Пушкіна, Лермонтова, Крилова, Гете, Байрона.

Як гуманіст він уболівав за свій народ, активно закликав казахів боротися з обманами та лицемірством. Для молоді вважав головним вчитися, удосконалювати себе в праці. Головні проблеми сучасного йому суспільства вбачав в утриманстві та вихвалянні. Основою мудрості й людяності вважав любов і справедливість.

У суспільному устрої Абай Кунанбаєв був прихильником демократичних змін:

  • Вважав, що закони мають ухвалюватися в інтересах народу.
  • У суспільстві мають бути встановлені рівність, свобода вираження своєї думки.
  • Особливо засуджував мислитель пороки посадових осіб: хабарництво, підлабузництво, зловживання владою.
  • Був прихильником рівних прав жінок і чоловіків, виступав за те, щоб козачки здобували освіту.

Передові для того часу погляди Абая Кунанбаєва вплинули на формування казахської національної інтелігенції. У роки громадянської війни виник рух «Алаш-Орда», який боровся за відродження казахської нації. Його керівники своїм духовним попередником вважали Абая Кунанбаєва.

Творчість Абая

Поезія і проза Абая вже понад століття залишаються предметом вивчення світового і казахського абаєзнавства. Кандидатка філологічних наук Айнур Машакова пише, що творчість Абая нині вивчають в усьому світі, його твори видано європейськими мовами (китайською, турецькою, мовою фарсі та іншими).

Що написав Абай Кунанбаєв? Абай залишив близько 170 віршів, поеми, прозу, музичні твори. У казахській поезії це визнаний новатор, він увів нові рими, віршовані розміри (шести- і восьмивірші). Це проявилося в численних віршах, присвячених порам року.

Недовга адміністративна діяльність відбилася у творах 1880-х років, коли написані вірші «Нарешті волосним я став», «Управитель начальству рад». У них звучать мотиви соціального зла і невігластва, засуджується прагнення до нагород і похвали.

Абай звертається до східних класичних мотивів у поемах «Масгуд», «Сказання про Азіма». У творі «Іскандер» протиставляє розум (в образі Аристотеля) і жадібність (в образі Олександра Македонського).

Кандидат філологічних наук Гульнара Умарова нагадує, що з творами Пушкіна казахи познайомилися завдяки перекладам Абая Кунанбаєва. Загалом він зробив понад 50 перекладів російської класики.

Широко відома прозова поема Кунанбаєва «Слова повчання» — «Қара сөз» (‘Просте слово’), перекладена багатьма мовами. Вона складається з 45 коротких притч на теми моралі, права, історії.

Абай Кунанбаєв відомий як композитор. Деякі свої вірші він поклав на музику, вони поширилися акинами степом, передавалися з рук у руки в рукописних збірках. Пісня «Ти зіниця очей моїх» стала народною. Близько 20 мелодій популярні й у наш час.

Відомий режисер, хореограф Дамір Уразимбетов зазначає, що музичні твори Абая пройняті просвітницькими ідеями пробудження духу, пошуку моральної цілісності, ідейного оновлення.

Абай Кунанбаєв — знаковий представник казахської та світової культури. ЮНЕСКО і Міжнародна організація тюркської культури 1995-й і 2020-й оголошували роками Абая. Казахи щорічно відзначають День Абая, віддаючи данину поваги одному з видатних синів Казахстану.

Позначки:
close