Оголошення Львів

Черемша, або цибуля ведмежа (лат. Allium ursinum), — багаторічна трав’яниста рослина, вид роду цибуля сімейства цибулеві.

Черемша : опис продукту

Черемша, або цибуля ведмежа (лат. Allium ursinum), — багаторічна трав’яниста рослина, вид роду цибуля сімейства цибулеві. Латинська назва черемші Állium ursinum походить від латинського ursus — «ведмідь». Це відбилося і в російській назві. У Німеччині черемшу називають Bärlauch — ведмежа зелена цибуля.

Черемша росте по всій Європі, на Кавказі та в Туреччині. Багато цієї рослини і на Далекому Сході. У ведмежої цибулі в їжу йдуть листя, стебло і цибулина. Виростає здебільшого в тінистих лісах у долинах поблизу річок, рідше культивується як садова рослина.

Свіжопроклюнуті молоді листочки черемші дуже схожі на листя конвалії, а це надзвичайно отруйна рослина. Тому під час самостійного збирання черемші потрібна гранична уважність.

Цю дику пряну траву здавна використовують народи, що заселяють Закавказзя і Альпи, як ароматичну добавку до страв і натуральний лікарський засіб. У передгір’ях швейцарських Альп археологи знаходили сліди черемші в поселеннях періоду неоліту, датованих близько 5 тисяч років тому. У старовинних медичних трактатах черемша згадується як профілактичний засіб під час епідемій чуми, холери та інших заразних хвороб.

Черемша багата на вітамін С. В античному Римі та в європейському Середньовіччі рослина вважалася чудовим засобом для очищення крові та шлунка.

Народна медицина радить частіше додавати свіжу черемшу в їжу в сезон її зростання: вона перешкоджає накопиченню холестерину й утворенню холестеринових бляшок на стінках судин, а також стимулює серцеву діяльність, знижує високий кров’яний тиск і сприяє нормалізації обміну речовин.

Як готувати

Черемшу їдять як у свіжому вигляді, так і використовують її в салатах, супах, овочевих стравах. Вона має успіх і як начинка для пирогів.

Рослину також солять і маринують.

На Кавказі черемшу переважно використовують для приготування гарячих страв. Сирими ж воліють їсти цибулини рослини. А в Німеччині, наприклад, люблять використовувати ведмежу цибулю для хлібопечення та пирогів.

Щоб замаринувати або засолити черемшу, її збирають у той момент, коли стебла досягли висоти щонайменше 20 см, але листя ще повністю не розгорнулося. Щоб стебла після доволі тривалого засолювання або маринування залишалися хрусткими й ароматними, розсіл або маринад мають бути холодними.

З цілої черемші виходить і смачний соус до риби: треба розтерти стебла і листя, а також подрібнену цибулину черемші в ступці з гострим червоним перцем і сметаною.

У Скандинавії з черемшею запікають овочі.

Черемша — хороший консервант, нею (в сушеному або розтертому з сіллю вигляді) здавна посипали м’ясо, щоб воно не псувалося.

Як вибирати і зберігати

Для вживання в їжу найбільше підходять листя і стебла рослини, що виросли за температури від 12 до 17 °С. За спекотніших температур і в сухих умовах смак черемші, як і в багатьох овочів сімейства цибулевих, погіршується.