Оголошення Львів

«Анна Кареніна», короткий зміст якої зводиться до трагічної історії кохання, написана Толстим у 70-ті роки XIX століття. Але не тільки про сім’ю і шлюб, щастя і кохання прагнув розповісти автор «Анни Кареніної». Роман розкриває проблеми мети і сенсу життя, дворянського стану і простого народу. Тому й сьогодні кожен читач побачить щось своє у творі «Анна Кареніна». Стислий зміст за розділами з аналізом роману представлено в статті.

«Анна Кареніна»: короткий зміст

«Анна Кареніна» — роман, який не залишає байдужим читача, адже його створив геніальний майстер слова — Толстой. «Анна Кареніна» вражає тим, як глибоко й точно промальовані образи, як майстерно зображені пейзажі та як реалістичний побут, і все це — чарівною художньо простою мовою, доступною та приємною для читання.

Який же короткий зміст «Анни Кареніної»? У масштабному творі кілька сюжетних ліній, кожна з яких по-своєму розкриває проблеми і відповідає на запитання, поставлені автором. Загалом роман «Анна Кареніна» коротко можна описати так:

«Анна Кареніна»: початок історії

У московський будинок Облонських приїжджає сестра господаря — Анна Аркадіївна Кареніна. У сім’ї її брата, Степана Аркадійовича, панує розлад, оскільки князь зрадив дружині Доллі з гувернанткою, у чому був викритий…

Щиро шкодуючи дружину, життєрадісний і безтурботний брат Анни Кареніної давно не зберігає їй вірність і не любить її. З такою ж байдужістю він ставиться до службових обов’язків, що не заважає князю насолоджуватися життям.

У цей же час із села до міста приїжджає друг Стіви Костянтин Дмитрович Левін. Він мріє одружитися зі свояченицею Облонського, княжною Кіті Щербацькою, яку давно кохає, але у взаємності якої не впевнений. Ба більше, виявляється, що у Левіна з’явився суперник — граф Олексій Вронський. Мріючи про останнього, Кіті відмовляє Костянтину.

Що стосується Вронського, то, зустрічаючи на вокзалі матір, він уперше бачить Анну. Зустріч затьмарює сумна обставина — загибель вокзального сторожа під потягом. Анна відзначає цю погану ознаку, але життя йде своєю чергою.

Анна вмовляє Доллі пробачити Стіва, а потім вирушає на бал, куди приїжджають усі головні герої роману. Кіті, яка захоплювалася Анною, раптом помічає її бесіду з Вронським і в розпачі залишає свято. Анна їде в Петербург, до своєї сім’ї, а Вронський вирішує слідувати за нею. Левін, засмучений невдалим сватанням, повертається в село.

«Анна Кареніна»: розвиток сюжету

Шукаєте короткий зміст? «Анна Кареніна» — твір цікавий, а тому раджу прочитати повністю.

Переказуючи роман коротко, варто відзначити такі події. Звичне життя, до якого повернулася Анна, розчаровує її. Вона ніколи не любила чоловіка Олексія, який був набагато старший за неї, а тепер і зовсім тяжіє до його товариства. Не рятує героїню і восьмирічний син Сергійко, який раніше був сенсом життя. До того ж Вронський не залишає Анну і всіляко переслідує її, за що пару починає засуджувати світ.

Спроби Кареніна утримати дружину від фатального кроку, так само як і прагнення самої Анни утримати себе, не приносять успіху. Через рік вона вже чекає дитину від Вронського, але не знаходить у собі сил розлучитися з чоловіком.

Тільки після перегонів, на яких Вронський не втримується на коні, Кареніна відкрито говорить чоловікові про свої почуття і становище. Після довгих роздумів той вирішує залишити все як є і відмовляється від розлучення.

Павутина брехні обплутує всіх трьох:

• Після важких пологів Анна мириться з чоловіком і відкидає Вронського.
• Після одужання знову приходить до колишніх почуттів і, залишивши сім’ю, вирушає з Вронським і донькою за кордон.

Подорож Італією стає щасливим часом для пари. Принаймні Анна щаслива, а ось Вронський відчуває, що не може відмовитися від колишнього життя.

Що стосується сюжетної лінії Левіна і Кіті, то перший довгий час залишається в селі, де намагається знайти спільну мову з селянами, жити простим життям і злитися з природою. Але, дізнавшись про важку хворобу коханої і побачивши її саму, знову згадує колишнє кохання. Цього разу Кіті відповідає згодою і вінчається з Левіним.

«Анна Кареніна»: короткий переказ фіналу

Повернувшись до Петербурга, Анна розуміє, що суспільство її відкинуло: її ніде не приймають, знайомі відмовляються зустрічатися. Образи світла торкнулися і Вронського, який також важко це переживає.

Тим часом Каренін навідріз відмовляється дати дружині розлучення, а та потайки приїжджає до сина і мучиться від розлуки з ним. На цьому тлі між Анною і Вронським раз у раз спалахують сварки і скандали.

Що стосується молодого подружжя Кіті та Левіна, то вони потроху освоюють сімейне життя. Дружина допомагає Костянтину пережити смерть брата, а незабаром після цього народжує йому сина. Левіна мучать проблеми життя і смерті, але все ж він знаходить шлях до внутрішньої рівноваги і щастя.

А ось життя Анни з Вронським не складається. Роздираючись суперечливими почуттями, головна героїня то дорікає Вронському в тому становищі, в якому опинилася, то звертається до нього з ніжністю і любов’ю. Після чергової сварки, коли Вронський їде, щоб провідати матір, Анна вирушає за ним на вокзал і в пориві відчаю кидається під поїзд.

Дочку Анни бере на виховання Каренін, а Вронський їде воювати до Сербії, мучачись каяттям.

«Анна Кареніна»: аналіз твору

Чим цікавий твір «Анна Кареніна»? Сюжет тільки на перший погляд здається простим, але поступово стає зрозуміло, яким широким є коло проблем, порушених автором, і як багато хто з них актуальний і через півтора століття.

«Анна Кареніна»: чим викликаний інтерес читачів до роману

Дія роману відбувається на складному і великому соціальному тлі. Читач знайомиться з найрізноманітнішими верствами російського суспільства минулих років:

• з титулованою аристократією (Щербацькі, Облонські, Вронські);
• з вищою дворянсько-чиновницькою бюрократією (Каренін);
• з різночинною інтелігенцією, капіталістами, слугами і селянами.

Усе це — герої «Анни Кареніної».

Центральний сюжет «Анни Кареніної» пов’язаний із дворянським суспільством. Як великий реаліст, Толстой показує побут цього класу критично, з усіма недоліками. Часто видно протиставлення здорового селянського життя і розбещеного вищого світу.

Головною героїнею стає представниця світського суспільства Анна Кареніна. Жінка чарівна і чарівна, вона не тільки красива, її душевний вигляд своєрідний і складний, тому в ній і прокидається невдоволення порожнім життям у вищому світі.

На тлі байдужості до чоловіка зустріч із Вронським пробуджує Анну. Жертвуючи для нього сім’єю і блискучим становищем у суспільстві, вона вимагає того ж натомість. Поступове охолодження з боку Вронського приводить Анну до думки: «Чому не загасити свічку, коли дивитися більше нема на що?» І вона кидається під поїзд.

Погодьтеся, багато проблем, розкриті Львом Миколайовичем Толстим, актуальні.

«Анна Кареніна»: герої твору

Глибина і тонкість опису персонажів — те, чим вирізняється «Анна Кареніна». Герої твору такі:

Цей чудовий образ — цілісна, безпосередня жінка, що живе почуттям. Трагізм її долі пов’язаний як з її натурою, так і з умовами соціального середовища, що прирікає жінок на презирство суспільства та самотність.

• Олексій Вронський.

Блискучий представник великосвітської Росії свого часу. Граф, як молодий і забезпечений аристократ, веде відповідний спосіб життя: служить у гвардійському полку, витрачає десятки тисяч рублів на рік, його люблять і поважають товариші.

Але, зустрівши Анну, Вронський розуміє, що вже не зможе жити так, як раніше, — необхідно щось змінювати. Він жертвує честолюбством, свободою, виходить у відставку, відрікається від світського середовища і прагне знайти іншу форму життя. Однак повного життєвого спокою і задоволення Вронський не знаходить.

Самогубство Анни спустошує його, і в пошуках смерті він вирушає воювати до Сербії. Таким чином, конфлікт із вищим світом і його догмами стає для молодого графа причиною катастрофи в житті.

• Олексій Олександрович Каренін.

Чоловік Анни показаний як один із так званих стовпів вищого суспільства — дворян, він представник бюрократії Москви. Цей образ Толстой навмисно промальовував сатирично, показуючи власне негативне ставлення до бюрократичної сфери. У цій офіційній діяльності він бачив багато брехні та лицемірства, які й показав дуже яскраво.

• Костянтин Левін.

Цей герой — повна протилежність тим, хто відносить себе до великосвітського суспільства. Він переконаний ворог міської культури, ненавидить життя в столиці через її брехню, метушню, умовний етикет і розпусту. Ідеал для Левіна патріархально-садибний уклад, життя в селі, зближенням із селянами.

Для Костянтина цей шлях бачиться рятівним, але все ж таки він залишається паном, хоч і співпрацює з селянами. Толстой приділив багато уваги внутрішньому життю Левіна, описуючи власну кризу самосвідомості. У цій частині він дуже автобіографічний.

Щодо його героя, то раціоналізаторська діяльність у маєтку переплітається з пошуками особистого щастя, кохання і бажання створити сім’ю. Левіну пощастить знайти ідеал. У сім’ї, займаючись мирними господарськими заняттями, він знаходить сенс життя, щастя і врівноваженість.

«Анна Кареніна»: проблеми

Ось чому настільки різноплановою вийшла «Анна Кареніна», персонажі якої дуже відрізняються один від одного. Описуючи їхнє життя, автор порушує низку філософських і соціальних проблем, а саме:

• питання про становище жінки в суспільстві та сім’ї;
• питання про роль дворянства в країні та про можливі перспективи цього класу.

Проблема сім’ї трактується в основному за допомогою образу головної героїні. Анну засуджують не за те, що вона, як смілива, сильна і пряма людина, кидає виклик лицемірному вищому світу, а за те, що заради особистих почуттів руйнує сім’ю, забуває про дитину і чоловіка.

Що ж до дворянства, то Толстой закликає полишити тяготи аморального, порожнього й нездорового міського життя, що призводить лише до розорення й виродження, і радить звернутися до організації сільського господарства, примирити селян і поміщиків і в цьому віднайти шлях щастя.

Саме в автобіографічному образі Левіна автор показує власний шлях, на якому він шукав сенс життя, та утверджує погляди й думки, яких досяг під час довгих, важких і болісних роздумів.

Незважаючи на утопічність поглядів, висловлених на сторінках цього роману, Толстой був першим, хто на переломі життя в Росії ставив такі важливі та складні питання, привертав до них увагу та пропонував можливі шляхи вирішення.

Цей роман варто перечитувати в різному віці, щоб по-справжньому зрозуміти кожного з героїв, відчути їхні біди і радощі, та й не завадить захопитися величиною літературного таланту автора, який створив безсмертний твір.