Габаритний акваріум на 200 літрів інтер’єр зробить жвавішим будь-яку широку кімнату. Але перед тим як приносити в дім таку важку і велику конструкцію, потрібно дізнатися про особливості вибору, встановлення та оснащення майбутньої акваторії. Та й селити її необхідно правильно. У сьогоднішній статті розглянемо детальніше характеристики подібної ємності, а ще ознайомимося з нюансами її роботи.
Мінуси і плюси
Важливим плюсом акваріума на 200 літрів вважається легкість у догляді. У ньому швидко налагоджується біобаланс, а мешканці не відчувають обмеженості.
До речі, значний обсяг води дає можливість тримати великих рибок.
Однак перед придбанням 200-літрового акваріума потрібно завчасно вирішити, де стоятиме такий резервуар. Адже він не повинен заважати членам сім’ї, а рибки не можуть страждати від сторонніх шумів, яскравого сонячного світла і джерел тепла.
Ще один відповідальний момент: настільки просторий ставок ставлять на стійку тумбочку так, щоб кути акваріума не виходили за межі верхньої поверхні.
На традиційний стіл акваріуми великого розміру не ставлять, адже їхня вага перевищує 200 кг. Наразі в магазинах акваріуми на 100 і 200 літрів йдуть відразу в комплекті з тумбочкою. З одного боку, це економить час на пошуки потрібної підставки, з іншого — вартість деяких комплектів влітає в копієчку.
Якщо явні недоліки не бентежать, варто приступити до наступного кроку: вибору форми і розміру майбутньої домашньої акваторії.
Варіанти форм і розмірів
дуже доступним і затишним для квартири в місті варіантом вважається звичайний прямокутний акваріум з параметрами 1000 мм завдовжки, 370 — завширшки і 550 — заввишки. Товщина скла становить 8 мм, площа бічних поверхонь — 354х550, лицьових — 1000х550.
Без води порожній акваріум важить близько 18-20,5 кг, однак для його транспортування потрібна допомога служби доставки. Разом з водою вага значно збільшується. Підрахувати її дуже легко: водний об’єм, переведений у кілограми, плюс вага скла, плюс ґрунт і потрібне обладнання.
Якщо з цього виходити, варто не тільки вибрати хорошу тумбочку, а й подумати про надійність балкових перекриттів. Останнє дуже актуально для будівель старої споруди, які навряд чи розраховані на навантаження понад 200 кг.
Якщо надійність будівлі не підлягає сумніву, необхідно подумати про форму майбутньої акваторії. Крім звичайного прямокутника, сьогодні пропонується хороший вибір кутових, настінних і панорамних акваріумів із силікатного і полімерного скла.
Перші прекрасно зберігають простір, але оскільки їх ставлять у місця стику, буває не так і просто визначити місце протікання акваріума. Настінний акваріум теж вважається економним, він ще й має стильний вигляд, проте доглядати за мешканцями подібного резервуара дуже складно. Панорамний варіант акваріума має дуже оригінальний вигляд завдяки увігнутому склу, але цей формат спотворює природні розміри і вимогливий до освітлення. Найкращим рішенням вважається форма трапеції, яка також забезпечує чудовий огляд, проте без важливого спотворення.
Новомодною тенденцією стала поява акваріума-картини, який дає можливість розділити приміщення. Його мешканців видно з кожного боку, а помутніння води не дуже помітне.
Однак у подібних акваріумах рибки часто страждають від нестачі кисню, тому такі конструкції необхідно обладнати додатковим набором фільтрів.
Якщо вишукування не дуже цікаві, необхідно звертати свою увагу на звичайні з прямими кутами ємності з тумбочкою. Щойно бажану форму буде підібрано, можна приступати конкретно до купівлі акваріума.
Як підібрати?
Щоб вибрати хорошу ємність, необхідно прислухатися до таких порад.
- Не підписуйте жодних документів до педантичного огляду акваріума.
- Огляньте ємність на предмет подряпин і тріщин. Перші нервуватимуть вже на кроці запуску, а другі можуть виявитися причиною обвалення стінки акваріума і загибелі його мешканців.
- Шви мають бути рівними, без провалів і горбів. На стінках акваріума не має бути слідів герметика.
- Резервуар не може містити сколів і потертостей, а його торці мають бути відшліфовані.
- Невід’ємною буде наявність жорстких ребер — смужок скла шириною до п’яти сантиметрів, наклеєних перпендикулярно стінкам акваріума.
Під час купівлі акваріума в зоомагазині покупцеві надається талон, що надає гарантію. Якщо ємність передбачається купувати з рук, вже на кроці вибору необхідно подивитися на ціну: занадто економний варіант має викликати питання про якість акваріума.
Якщо продавець відмовляється ділитися інформацією про стан ємності, варто шукати більш адекватного консультанта. Під час персональної зустрічі необхідно упевнитися, що майбутній будинок для рибок у повному порядку, а обладнання (якщо таке додається) — у робочому стані.
Як обладнати?
Про обладнання згадано не дарма: одразу після придбання акваріума необхідно вибрати необхідні пристрої, які підтримуватимуть життя в домашній акваторії. Облаштування акваріума на 200 літрів мало чим відрізняється від ємності меншого розміру.
Йому також потрібен обігрівач, фільтр, компресор і сифон. Фільтри можуть бути зовнішніми, внутрішніми, вбудованими і підвісними. Якщо вибір припав на фільтри без аерації, купівля компресора просто обов’язкова. Велику увагу потрібно виділити освітленню. Не дарма акваріуми відразу продаються з кришкою або цей обов’язковий атрибут купується окремо. Адже власне на бік, який знаходиться всередині кришки, встановлюються LED-лампи або світлодіодні прожектори.
Ці джерела освітлення здобули чималу популярність завдяки тихій роботі, тривалому періоду часу служби і низькому споживанню електрики. Важливо, що під час тривалої експлуатації (понад 50 тисяч годин) спектр випромінюваного світла не змінюється. Світлодіодні прожектори вирізняються стійкістю до пошкоджень, які створені механічним шляхом, дуже високою вологостійкістю і безпекою, оскільки без ртуті. Ще одним їхнім плюсом може бути невисока віддача тепла: вони не гріють воду в акваріумі, тому рідина не потребує регулярного охолодження.
Якщо в домашній акваторії передбачається поселити корали, необхідно придивитися до потужніших металогалогенних ламп. Потік світла у них набагато більший, ніж у світловипромінювальних діодів.
Однак металогалогенні лампи розжарюються, тому їх слід встановлювати на відстані 30 см від акваріумної поверхні, що створює додаткові незручності під час догляду за жителями акваріума.
Де встановити?
Здебільшого, місце встановлення акваріума визначається задовго до його купівлі. Але коли ємність з обладнанням приїхала з магазину, необхідно переконатися, що «стоянка» майбутньої акваторії дійсно нікому не завадить, а жителям водойми в будинку буде комфортно. Тумбочка з акваріумом має стояти в тихому темному місці, подалі від телеекрана, комп’ютера і музичного центру. Водночас навколо неї має бути багато місця, щоб обслуговування акваріума і догляд за мешканцями не викликав дискомфорту.
Досконало поруч із ємністю має розташовуватися розетка з трійником, через який буде підключатися світло, нагрівачі, фільтри.
Якщо такої не виявиться поруч, доведеться тягнути шнур від подовжувача, що створить додаткові незручності. Бувають ситуації, коли новачки намагаються поставити акваріум за феншуй: на північному сході або півдні квартири для припливу фінансів або на східній стороні, щоб пом’якшити напружену атмосферу затишку і тепла.
Якщо ці сторони відповідають умовам зручного проживання риб, до них необхідно прислухатися. Однак якщо в так званих сприятливих зонах знаходяться спальні місця, для рибок краще доглянути місце в просторі коридору або вітальні. Адже робота компресорів і фільтрів безвучною не буває, а хронічний недосип не сприяє умиротворенню.
Скільки і яких риб можна тримати?
Є багато варіантів розрахунку кількості рибок для акваріума будь-яких габаритів, проте жоден з них не вважається виключно точним. Тому експерти рекомендують виходити з кількості води на певну особину. Наприклад, для одного дискуса потрібно не менше 50 літрів, для півника — 1,5 літра на особину. Дрібних цихлід заселяють парами в розрахунку 40 літрів на двох. Малавійським цихлідам потрібно 10 літрів на одну особину. Перенаселення їм не страшне — навпаки, вони стають менш агресивними.
Золотим рибкам, скалярії, гурамі, даніо малабарському потрібно не менше 30 літрів на одну особину. Певних рекомендацій щодо кількості таких рибок немає — все може залежати від характеру, поведінки і звичок вподобаних екземплярів. Не варто скидати з рахунків дрібних і маленьких риб. Наприклад, неону, гуппі, кардиналу і расбору потрібно всього 1 літр на особину. Пецилії, тернеції, барбусу і родостомусу — півтора, а мечоносцю і молінезії — 3-10 літрів води. Для зграйки об’єму води знадобиться менше, а для одного екземпляра — як мінімум кілька літрів.
Донні види рибок не беруться до уваги, але місткість акваріума дає можливість заселити один великий екземпляр або кілька споріднених рибок.
Розміри ємності дають змогу заселити в акваріум і хижих риб. Це може бути небезпечний мішкожаберний сом, який прекрасно себе почуває не тільки у водній обстановці, а й на суші: всередині його тіла є мішечки, в яких риба запасає воду. На одну цихліду-ножа має припадати не менше 100-150 літрів води, оскільки ця мисливиця любить простір і не любить цікавих сусідів. Плямистий індійський ніж і аптеронотус білокаймовий дуже агресивні й не терплять навіть представників власного виду. Таких хижаків слід селити в розрахунку 200 літрів на одну особину. На зграйку анабасів або повзунів з 4-5 особин знадобиться весь обсяг 200-літрового акваріума. Більш компактним хижаком вважається тетрадон — окремі представники займають тільки один літр на особину.
Екзотичні рибки завжди викликали інтерес, проте утримання хижаків пов’язане з конкретними складнощами: багато видів віддають перевагу живому корму у вигляді мальків, не відмовляються від м’яса курки або яловичини, поїдають равликів. У результаті вода стає брудною швидше, і прибирати акваріум потрібно буде частіше. Ще один важливий фактор — вибір сусідства.
Дрібних рибок хижаки за замовчуванням сприймають як здобич. Тому для співжиття з м’ясоїдними породами варто обирати великих неагресивних особин, а то й узагалі тримати їх у гордій самоті.
Однак акваріум з однією-єдиною рибкою не викликатиме такого інтересу, як ємність, у якій вирує життя.
На думку досвідчених акваріумістів, удома краще завести дві зграйки дрібних риб, дві середніх, парочку великих особин (краще одного виду) і 2-ух сомиків.
Звичайно, вибір живності необхідно виконувати з урахуванням характеру і поведінкових особливостей. Наприклад, ідеальним комбінуванням називають утримання неона простого і даніо-реріо — дві зграйки по вісім штук. Потім до них підселяють чотирьох дуже великих рибок — апістограмів рамірезі та парочку гурамі, які відростають з долоню завширшки. Жителями дна стають сомики анциструси. Можливо обрати й будь-яке інше населення акваріума, проте для початку варто отримати консультацію з продавцем щодо характеру певних особин, яких так хочеться поселити у власний акваріум.
Щоб містка ємність на 200 літрів стала витонченим інтер’єрним доповненням, важливо виконати інструкцію зі встановлення, купівлі та заселення акваріума, а потім забезпечити належний догляд за його мешканцями. Тоді куточок світу під водою стане ще й предметом гордості власника.
З особливостями утримання 200-літрового акваріума можна познайомитися в наступному відео.